Логотип Паризька Культура 27 czerwca 2017
A-Z
Вітольд Ґомбрович
Біографія
Pisarz Народився 4 серпня 1904 в Малошицях Помер 25 червня 1969 у Вансі

 

Письменник, драматург і есеїст.
Син землевласника й промисловця зі старої шляхетської родини гербу Костеша, що походила зі Жмуді, а пізніше осіла на кєлецьких землях.


Перед війною
У 1911 році переїхав у Варшаву, де в 1922 році закінчив Гімназію ім. св. Станіслава Костки, а 1927 року завершив юридичну освіту у Варшавському університеті. Після чого поїхав у Париж, щоб студіювати філософію й економіку. Від 1934 року співпрацював зі щоденними й літературними виданнями. Це зокрема були „Kurier Poranny” (Ранковий кур’єр), „Skamander” (Скамандр), „Czas” (Час). У 1933 році вийшов його Щоденник з періоду дозрівання („Pamiętnik z okresu dojrzewania”), а в 1937 році – Фердидурке. 29 липня 1939 року на теплоході „Хробри” вирушив у подорож до Південної Америки, де його застав початок Другої світової війни. Оселився в Аргентині, у Буенос-Айресі.

Аргентина
У 1941 році одержував допомогу від польського дипломатичного представництва. Жив у важких матеріальних умовах. Для заробітку писав тексти на замовлення до аргентинської преси. У 1947–1955 роках працював секретарем у дирекції Banco Polacco. Згодом жив на стипендію Радіо Вільна Європа, Фонду Артура Кестлера й з приватних лекцій.


Ванс
У квітні 1963 року залишив Аргентину завдяки одержаній від Фундації Форда стипендії на перебування в Західному Берліні. У травні 1964 року приїхав у Париж, а потім перебував у оселі творчої праці в абатстві Ройомон, що належала Фундації Ройомон. Тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Рітою Лябросс. У жовтні 1964 року вони поселились у Вансі, неподалік Ніцци.
Лауреат численних премій:
премії лондонської газети „Wiadomości” (Новини) (1962) за Щоденник 1957–1961;

премії Фундації Альфреда Южиковського у Нью-Йорку (1966);

Міжнародної літературної премії видавців Prix International Formentor (1967) за Космос;

премії Королівської академії наук у Стокгольмі (1969).

З Літературним Інститутом пов’язаний з 1950 року. Відтоді Інститут був видавцем його творів, свої тексти Ґомбрович систематично друкував також у „Культурі”. Належав до найважливіших співробітників і авторів видавництва, у якому дебютував 1951 року, коли в травневому числі „Культури” вийшли фрагменти Транс-Атлантика.
Завдяки близькому співробітнику Єжи Ґедройця – Константину А. Єленському, творчість Ґомбровича стала відомою західним видавцям, а також перекладена багатьма мовами.
„Культура” присудила письменникові літературну премію у 1960 році.

 

ПОВЕРНУТИСЬ НА ПОЧАТОК »