1908 18 січня у Варшаві народився Зиґмунт Герц.
1920 Разом із батьками живе у Лодзі.
1926 Здає екзамен на атестат зрілості у Вищій реальній школі. Їде до Великобританії на навчання, спочатку в Овенс Коледжі в Манчестері, а потім – в Лондонській школі економіки.
1938 На початку року знайомиться з Зофією Нойдінґ.
1939 Одружується із Зофією. 24 серпня призваний на військову службу до 1-го Полку Зенітної Артилерії у Варшаві. Звільнений з війська. Пробирається до Станіславова (Івано-Франківська).
1940 Разом з дружиною заарештований НКВД і засланий у селище Цинглок у Марійській Автономній Республіці. Там Герци протягом 14 місяців працювали на лісоповалі.
1941 Після підписання договору Сікорського-Майського Герців звільняють. У вересні вони вступають до Армії Андерса, яка в той час починала формуватись.
1942 Зиґмунт Герц евакуюється у складі польської армії на Середній Схід; служить у 8-му Полку Важкої Зенітної Артилерії, з яким проходить бойовий шлях аж до італійської кампанії включно.
1944 Бере участь у битві за Монте-Кассіно.
1946 Приєднується до колективу Літературного Інституту. Займається адміністративними справами, висиланням публікацій, передплатою, архівуванням вирізок з преси, допомагає з коректурою і версткою.
1947 13 жовтня Герци прибувають в Париж. Вони поселяються разом із Єжи Ґедройцем та Юзефом Чапським на авеню де Корней в Мезон-Ляфіті під Парижем.
1948 Демобілізований у Кале, одержує у Франції статус політичного біженця.
1979 Помирає 5 жовтня після тривалої й важкої хвороби. Похований на цвинтарі в Ле-Меніль-ле-Руа. З метою вшанування пам'яті про нього, Літературний Інститут заснував постійну Літературну премію ім. Зиґмунта Герца.
