Виходить спеціальне число „Культури” (№ 253), присвячене подіям у Чехословаччині. Авторами статей у ньому були зокрема Юліуш Мєрошевський, Ґустав Герлінґ-Ґрудзінський, Богдан Осадчук, Юзеф Чапський, Едвард Рачинський. Номер містив також хроніку подій 1967–1968 років та голоси „з-за залізної завіси” про Празьку Весну. Вийшли теж спеціальні видання „Культури” чеською й словацькою мовами („Mimorádne cislo” та „Zvlástni cislo”).
ПОЛЬЩА
Початок Березня 1968 року: розгін студентського мітингу у Варшавському університеті, антисемітська кампанія, репресії проти студентських середовищ та інтелігенції. З Польщі емігрують зокрема Лешек Колаковський, Кшиштоф Пом’ян, Леопольд Унґер, Вітольд Вірпша, Єжи Пом’яновський. Більшість з них розпочинає постійну співпрацю з „Культурою”.
З промови Ґомулки на зустрічі з партійним активом: „Існує політичний й ідеологічний зв’язок між лінією Мєрошевського та гаслами й концепціями політичних інспіраторів останніх подій.” „Це й справді так – відповідає Мєрошевський у травневому числі „Культури” (№ 247) – слід тільки додати, що «останні події» насправді не є останніми”.
З польської преси: „Паризька «Культура», що фінансується американською розвідкою, представляє напрямок реакційної політики, підступної й пристосованої до реального укладу сил.” (пише Владислав Ґомулка в газеті „Trybuna Ludu” (Трибуна Народу)); „Паризька «Культура» пером Юліуша Мєрошевського однією рукою «реформує» Польщу, а другою – намагається перами найнятих наклепників і плюгавих обмовників занурити Польщу в трясовину нікчемної брехні, образ, моральної багнюки, а також ідейного нігілізму.” (пише Клаудіуш Грабик у газеті „Głos Szczeciński” (Щецинський Голос)).
У Польщі виходить книжка Вітольда Філлера Теорії та практики паризької „Культури”.
СВІТ
Інтервенція військ Варшавського договору в Чехословаччину.
